- Гассенді, П'єр
- Гассенді, П'єр (1592, Шамтерсьє, Прованс - 1655) - франц. філософ, математик. Проф. філософії Енського ун-ту (1617), од 1645 р. проф. математики Королівського колежу у Парижі. Тривалий час був каноником кафедрального собору. В історію філософії увійшов насамперед завдяки своїм п'яти настановам для спростування "метафізичних роздумів" Декарта. Заперечуючи аристотелізм і картезіанство, прагнув поєднати атомістику Епікура з християнською вірою В. важав, що атоми, з одного боку, є самостійними осередками сили, а з другого - підлягають дії механічних причин. У впорядкованості різноманітних комбінацій атомів вбачав доказ існування Бога Н. амагався поєднати думку Епікура про спокій як мету життя та християнську ідею про досягнення цього спокою у потойбічному світі. В гносеології захищав емпіризм і сенсуалізм, хоч і не відкидав важливості інтелектуальних зусиль в досягненні істини. Зрештою, схилявся до думки про доцільність рівноваги у процесі пізнання між розумом та відчуттями.[br]Осн. тв.: "Коментар про життя, звички й думки Епікура" (1649); "Антикартезіанські дослідження" (1649); "Система філософії" (1658).
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). Г. С. Сковороди; редкол.: В. І. Шинкарук . 2002.